СЮЗЕРЕНІТЕ́Т, у, ч.
1. За часів феодалізму в Західній Європі — верховне право, влада сюзерена. Політичні відносини.. місцевих князів з київським князем по суті являли собою відносини васалітету — сюзеренітету, що характерно для ранньофеодальної епохи (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 482).
2. У міжнародному праві — сукупність прав держави-сюзерена .
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 908.