СІ́МКА, и, ж.
1. Назва цифри і числа 7; // розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 7 (трамвая, автобуса і т. ін.); // Група із семи осіб. Хазяїна кав’ярні можна не лічити, бо він увесь час бігав, і рахувати його за постійного члена нашої сімки важко (Ю. Янов., II, 1958, 99).
2. Гральна карта з сімома вічками. Старий Вейвода витягнув другу сімку і так її залишив. — Тепер прийде туз або десятка,— злобно сказав трактирник (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 147).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 223.