СІЧНИ́Й1, а́, е́, рідко. Те саме, що сокови́тий. Січний кавун.
СІЧНИ́Й2, а́, е́, мат. Який перетинає, відтинає що-небудь. Січна площина; // у знач. ім. січна́, но́ї, ж. Пряма, яка перетинає криву в двох або більше точках.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 235.