ТА́БІРНИЙ, а, е. Прикм. до та́бір 1-4. Скочив [Тодосій] на коня і поїхав по табору. Яке рідне табірне повітря, яка звична метушня! Он дружинники ведуть коней.., а інші біля зброї возяться (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 565); Галаслива строката юрба жінок.. блискотить очима.. і браслетами, і всі вони кричать щось і з рішучістю старих вовчиць стають на чатах біля незгаслих табірних вогнищ (Тют., Вир, 1964, 69); Крім мене та зоотехніка, табірний «штат» складався ще з доярок (Мур., Бук. повість, 1959, 280); Ці росіяни ділові хлопці. Вони наказали одімкнути табірний склад продуктів і звеліли ув’язненим хазяйнувати самим (Ю. Янов., II, 1954, 48); // Який здійснюється в таборі (у 3 знач.). Табірне утримання худоби; // Власт. для табору (у 1-4 знач.). Табірний режим.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 9.