ТА́КАННЯ1, я, с., розм. Дія за знач. та́кати1.
ТА́КАННЯ2, я, с., розм. Дія за знач. та́кати2. Сидів він тихо, перелякано вслухався в глухі вибухи гранат і такання кулеметів (Збан., Т. Шашло, 1949, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 21.