ТА́КЕЧКИ, присл. Пестл. до так I. Посідали, дівчати на сані [сани], Олексій провів ще трохи коні, поки вони звернули на дорогу, пробіг такечки коло коней та й пустив тоді повод [повід] (П. Куліш, Вибр., 1969, 290); А й в людях такечки буває.. Поки ти чим кому страшний, Усяк тебе і поважає (Гл., Вибр., 1951, І5); Прийшла з череди Галка. Це я такечки свою корову прозвала. Вона бо чорна, як галка (Вирган, В розп. літа, 1959, 279); — Не займайте її, це Лукія-стовпниця. Вона стоятиме такечки, аж доки не згниє стовп (Донч., III, 1956, 33); Ніхто ще такечки не нарікав на його долю недобру,.. як ся дівчина (Вовчок, І, 1955, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 21.