ТАКИ́Й, а́, е́, займ.
1. вказ. Уживається в значенні: саме цей, про який ішла або йде мова, вказуючи на властивість особи, якість предмета тощо; вищезгаданий. Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів.. В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Шевч., І, 1963, 3); Пан гуляв у себе в замку, У ярмі стогнали люди, І здавалось, що довіку Все така неволя буде (Л. Укр., І, 1951, 380); // у знач. ім. таки́й, ко́го, ч. Той, про кого йшла мова. Новопризначеному голові троянівці були раді: хлопець молодий, з розумом, такий діло поведе (Тют., Впр, 1964, 25); // Указує на загальну якість, властивість і т. ін. чого-небудь. — Стара, темна личакова Росія померла і не воскресне. Такий закон природи (Довж., І, 1958, 460); // Подібний до цього, до інших. — А виноград же то який! У вашому гаю не виросте такий!.. (Гл., Вибр., 1951, 138); Коли б цензура пустила його [альманах] в світ, маємо замір зараз же скласти другий такий альманах (Коцюб., III, 1956, 201); Де країна є така, Щоб рука трудівника Все, що зла розбила сила, Ніби чаром воскресила..? (Рильський, III, 1961, 18); // у знач. прикм. Який був раніше. Гине хист… Уже б тепер не вдав різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося… (Л. Укр., І, 1951, 442); // перев. із запереч. не. Невідповідний для чогось. [Орест:] Мамо, якраз ти вибрала невластивий час для розмов, я тепер не в такому настрою (Л. Укр., II, 1951, 56); — Не такі мої літа, щоб ганятися за татарами, — говорив старий Бовдюг купці зажурених козаків (Довж., І, 1958, 256).
◊ В (у) таке́ ра́ння див. ра́ння; В (у) тако́му ра́зі див. раз1; З таки́м розраху́нком див. розраху́нок; З тако́го ж ті́ста див. ті́сто; З тако́го по́гляду див. по́гляд; І (й) таке́ і́нше (і (й) т. ін.) див. і2; Коли́ [вже] на таке́ пішло́ся див. піти́ся; Не жда́ти тако́го див. жда́ти; Не з таки́х хто — те саме, що Не з тих (див. той). Данько не з таких, щоб повернути свої гроші тільки на себе, він і сестрі щось купить… (Гончар, І, 1959, 44); Він не з таких, щоб уклонятися перед багатіями (Багмут, Опов., 1959, 5); Не з тако́го ті́ста див. ті́сто; Не на тако́го (таки́х, таку́) натра́пив (натра́пила, нарва́вся і т. ін.) див. натрапля́ти, нарива́тися; Не тако́ї заспіва́ти — щось інше сказати, по-іншому повестися за певних обставин. — Бач, зголоднів [вовк]! — з співчуттям обізвалась Соломія — ..ще й не такої заспіваєш, як живіт присохне до спини… (Коцюб., І, 1955, 349); Отаке́ й таке́ див. отаки́й; Плати́ти (відплати́ти) тако́ю са́мою моне́тою див. моне́та; Співа́ти тако́ї див. співа́ти; Така́ пра́вда, як на вербі́ гру́ші див. гру́ша; Таки́й са́мий (самі́сінький) […, як]; рідше Таки́й же […, як] — схожий на когось, щось, подібний до когось, чогось, однаковий з кимось, чимось. Сонячне проміння пригадало йому один щасливий день в його житті. Це було торік у такий самий веселий майовий [травневий] день (Коцюб., 1, 1955, 21); За дверима на нього чекали товариші, такі самі робітники, як і він (Довж., І, 1958, 42); Таки́й, що здере́ з [живо́го й] ме́ртвого див. здира́ти; Таки́й, що ку́пить і прода́сть див. купува́ти; Таки́й як слід — який задовольняє потреби когось, чогось; добрий, гарний. — Другим бог і квартиранта пошле такого як слід, — одказав Рубець. — А в мене нелюдим якийсь: все сидить у своїй хаті (Мирний, III, 1954, 145); Таки́м ро́бом див. роб; Таки́м спо́собом; У таки́й спо́сіб — те саме, що Таки́м чи́ном (див. чин). — Дивіться, зенітка! — гукав Маковей товаришам, сподіваючись таким нехитрим способом привернути увагу Ясногорської (Гончар, III, 1959, 421); Таки́м чи́ном див. чин; Тако́го ро́ду див. рід; У тако́му ж ду́сі див. дух.
2. вказ. Уживається перед переліком або поясненням, розкриттям змісту чогось у знач.: саме цей, про який буде мова далі; наступний. Ігра [гра] їх [дівчат] така: беруться ключем за руки і, співаючи, пробігають попід руками першої пари (Мирний, V, 1955, 340); В хаті у мене ставлять такі квітки: ірис, фіалки, фрезія, гвоздики і т. інше (Коцюб., III, 1956, 428); // у знач. ім. таке́, ко́го, с. Те, що далі розкривається, пояснюється. Дуло й таке, що під тином З сином ночувала… (Шевч., І, 1951, 38); — В обстановці багато ще неясного і перш за все — чи долежить зброя до ночі. Може, заберуть її до себе в ешелон. Або таке: чи не переведуть з ешелону в казарму і ті сотні (Головко, II, 1957, 470).
3. означ. Указує на високий ступінь вияву певної ознаки, властивості, якості, стану когось, чогось: а) перед прикметниками, виступаючи в значенні, близькому до слів: дуже, великою мірою. — Се Шраменко, що переплив Случ під кулями? Їй-богу, я й досі дивуюсь, що таке молоде, та таке сміле! (П. Куліш, Вибр., 1969, 61); — І як ти тую Пріську носиш? вона така важка! —— так само задумливо говорила панна (Л. Укр., III, 1952, 633); Як вона раніше не помічала, що в нього таке симпатичне обличчя, такі добрі, лагідні очі! (Гончар, III, 1959, 169); б) перед іменниками, виступаючи в значенні: великий, сильний і т. п. — І куди ти, сину, підеш по такому холоду? (Мирний, IV, 1955, 288); [Милевський:] Довгенько блукати прийшлось би Сані, а сьогодні ще така спека (Л. Укр., II, 1951, 72); — Хіба можна в таку далеч їхати з їхніми лахами і нещасними копійками? (Стельмах, І, 1962, 13); в) після прикметників, підсилюючи їх значення. Старший [хлопець] — поважний такий. Стоїть і цигарку крутить (Коцюб., І, 1955, 460); — Я тоді держав собак тройко, здорових таких, гарних (Хотк., І, 1966, 89); // Уживається у функції означення іменників головного речення, які конкретизуються підрядними означальними реченнями. Яке життя, таке й товариство. Зажив тепер Чіпка з Грицьком душа в душу (Мирний, І, 1949, 325); «Яке коріння, таке й насіння»,— говориться в народі. А народ — то розумний чоловік (Літ. Укр., 13.Х 1967, 1).
◊ Говори́ти (каза́ти, плести́ і т. ін.) таке́, що й на го́лову (на ву́ха) не налі́зе див. нала́зити; Така́ ра́дість, така́ ра́дість див. ра́дість; Таке́, що й ку́пи не де́ржиться див. держа́тися.
4. означ., розм. Уживається перев. в окличних реченнях, указуючи на надзвичайність кого-, чого-небудь. До самозабуття бив у долоні й Данько, проводжаючи Нонну зі сцени.. Така дівчина! І скільки вона віршів тих знає (Гончар, II, 1959, 244); [Горлов:] Ви [кореспонденти] більше б на передову їздили. Там такий матеріал… (Корн., II, 1955, 10); // у знач. ім. таке>́, ко́го, с. Щось надзвичайне; те, що викликає подив. Карпо Петрович раптом засяв.. — Я йому [синові] цяцьки не подарую… Я для нього таке придумав… (Коцюб., II, 1955, 371); — Олено, а скажи: як ти полюбила Сергія свого? Чи теж з першої зустрічі? — і насторожилась. — Таке скажеш! — знизала плечима Олена (Головко, І, 1957, 486).
◊ Нічо́го тако́го — нічого особливого; Що [ж] тут тако́го? — уживається в знач.: що тут особливого (доброго чи поганого).
5. означ. У поєднанні з питальними займенниками хто, що, який та ін. утворює складне питання, вказуючи: а) на особу чи предмет, про які запитують. [Дівчина:] А хто вона така? [Xлопець:] Моя товаришка з дитячих літ (Л. Укр., II, 1951, 97); Щорс оглянув лави полонених суворим гнівним поглядом. — Звідки? Хто такі будете?.. (Довж., І, 1958, 161); Як діти всі, він був цікавий,.. Про все питав: «Це що таке?» (Сос., II, 1958, 433); б) на суть предмета, явища тощо, про які запитують; що значить, що являє собою. «Ти не маєш права схибити. Ти мусиш завжди діяти безпомилково». Що таке безпомилково? (Гончар, III, 1959, 367); Він [Блюм] цікавий знати, хто такий Фраєрман (Кол., На фронті.., 1959, 120); — Хочеться мені перед боєм сказати вам, панове, що таке є наше товариство (Довж., І, 1958, 258); // Уживається в значенні уточнювальної частки саме. Не русалонька блукає: То дівчина ходить, Й сама не зна (бо причинна), Що такеє робить (Шевч., І, 1963, 3); По ночах його [Кирила] мучили сни. Уперто снилось,.. що він щось мусить.., мусить і не мав сили, й сам не знає, що таке мусить… (Коцюб., II, 1955, 219).
6. розм., рідко. Уживається в значенні неозначеного займенника, виражаючи невизначену якість предмета, стану; якийсь. — Ви не спите, мамо? — Ні, сину.. усе думки такі лізуть у голову… (Мирний, І, 1949, 356).
7. у знач. присл. тако́го, розм. Указує на велику кількість кого-, чого-небудь; стільки. А по обіді понаходило такого людей; розлігся гомін; музики заграли (Вовчок, І, 1955, 193); А це по правді, що один має такого землі, що й за день не об’їдеш, а другий — на яму лише на кладовищі?.. (Коцюб., І, 1955, 111).
8. у знач. виг. таке́! Уживається для вираження здивування. [Малоштан:] А знаєте, куме, чого це я прийшов? Хочу завтра поїхати на Зелений Кут. [Чирва:] Таке! Чого це вам? (Мик., І, 1957, 38); — Може і ти, Килино, думаєш, що в нас що було з ним.. — І таке! Чого б я думала! (Головко, II, 1957, 113). $ сяки́й і таки́й; [І] таки́й і сяки́й див. сяки́й; Таки́й собі́ — звичайний, не особливий, нічим не примітний. [Річард:] Хай згине світ, а хист хай буде.. [Деві:] Хто ж се так сказав? [Річард:] Та се було таке собі прислів’я (Л. Укр., III, 1952, 16); — Яка ж то робота? — Так… служба така собі… (Коцюб., II, 1955, 242); Я не майстер мартена, а такий собі сталевар, майстром у нас Фрідріх Іванович (Ю. Янов., II, 1958, 241); Та й (і) був (була́ і т. ін.) таки́й (така́ і т. ін.), рідко — зник (зникла й т. ін.) безслідно. Пурхнув [Горобець] — та й був такий (Гл., Вибр., 1951, 24); — Шурх [Гарасько] поміж соснами — і був такий. А я стою — з місця не зрушу (Тют., Вир, 1964, 345); Як таки́й, канц. — узятий сам по собі, безвідносно до іншого. Матерію як таку не можна відшукати,.. тому що не існує жодних способів бачити, відчувати на дотик, чути, тобто пізнавати почуттєво абстракцію матерії (Рад. літ-во, 6, 1968, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 21.