ТАЛА́ПНУТИ, ну, неш, док., розм.
1. неперех. Однокр. до тала́пати.
2. перех. Ударити когось чимось. Підійшов медвідь до вепра, як талапне його позавуш (Сл.Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 27.