ТАЛЬК, у, ч. Шаруватий м’який мінерал білого або блідо-зеленого кольору. До природних силікатів належать польові шпати, слюди, глина, азбест, тальк (Заг. хімія, 1955, 447); // Порошок із цього мінералу, що застосовується в техніці та медицині. Роббі стис кулаки, шкіра у нього на вилицях напнулась і стала сіро-графітного кольору, як автомобільна резина, пересипана тальком (Перв., Материн.. хліб, 1960, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 28.