ТА́НИЙ, а, е, діал. Дешевий, недорогий. Гризе мене жінка: «..Там [у Любачові] тані хати, і там тана земля» (Фр., X, 1954, 233).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 33.