ТАРА́НТУЛ, а, ч. Великий отруйний павук, що живе в землі. Збирали вони і препарували риб, раків, змій і ящірок,.. навіть отрутних тарантулів (Тулуб, В степу.., 1964, 278); Більшість людей панічно боїться тарантула. Отрута цього великого волосатого павука сильно діє на комах, птахів і дрібних ссавців, проте для людини він безпечний (Наука.., 6, 1971, 63); * У порівн. Постать Шестірного ворушилася проти вікна — чорна і непривітна, як тінь павука-тарантула (Мирний, І, 1954, 337).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 39.