ТАТА́ХКАТИ, кає, недок., розм. Те саме, що тата́кати. Чути було, як татахкають кулемети, автомати, гранати рвуться (Збан., Старший брат, 1952, 178); Показала [Оленка] рукою на поїзд, що віддалявся, татахкаючи вже здалека колесами (Турч., Зорі.., 1950,140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 43.