ТАХІКАРДІ́Я, ї, ж., мед. Значне прискорення серцевих скорочень, спричинене різними фізіологічними та патологічними явищами. Ознакою недостатності серця часто є прискорення числа серцевих скорочень — тахікардія (Заг. догляд за хворими, 1957, 77); Тахікардія виникає при різних серцево-судинних захворюваннях (Наука.., 10, 1966, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 44.