ТЕЛЕБА́ЧЕННЯ, я, с.
1. Передавання зображень на відстань за допомогою засобів електро— або радіозв’язку. Велику допомогу морякам подасть підводне телебачення під час огляду підводної частини кораблів (Веч. Київ, 11.VІ 1957, 1); Супутники, устатковані телевізійними ретрансляторами, повинні відіграти велику роль у розвитку телебачення — одного з найблискучіших винаходів XX століття (Рад. Укр., 4.ХІ 1962, 3); // Радіомовлення з передаванням зображень із телевізійного центру. Телебачення стає могутнім засобом популяризації технічного прогресу, досвіду передовиків (Наука.., 2, 1958, 27); Телебачення — мистецтво, в якому є багато спільного і з кіно, і з театром (Мист., 2, 1963, 26).
2. Галузь радіотехніки, що досліджує і розробляє технічні засоби передачі зображень на відстань. Практичне використання електричної енергії привело до створення ряду спеціальних галузей техніки:.. телебачення, телемеханіки й автоматики (Курс фізики, III, 1956, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 60.