ТЕЛЯ́ТИНА, и, ж.
1. М’ясо теляти. — Паничу. Телятина свіжа… їй-богу, різали нині… (Коцюб., II, 1955, 362); Гостей запросили до столу.. Крім традиційної баранини, подали молочну телятину, дичину й рибу (Тулуб, В степу.., 1964, 343).
2. Вичинена теляча шкіра. Баба Палажка.. все нашіптувала: —..Помяни, господи,.. ще й тую [книжку], що телятиною обшита (Н.-Лев., II, 1956, 350).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 65.