ТЕМБРА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що те́мбровий. Леонтович тут [у пісні «Заніс мене чужий розум»] досягає органним пунктом певного тембрального забарвлення всього відтінку мелодії (Укр. муз. спадщ., 1940, 118); Вражала його [М. Кропивницького] тембральна зміна голосу (Збірник про Кроп., 1955, 262).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 67.