ТЕ́МБРОВИЙ, а, е. Стос. до тембру. Оволодівайте музикальністю мови, щоб кожна буква, склад, слово здобували своє, лише їм притаманне звукове темброве забарвлення (Худ. чит.., 1955, 60); В кантаті «Кавказ» Людкевич виявив себе прекрасним знавцем хорового письма. Різноманітні барви хорової палітри, темброві властивості окремих голосів використані з максимальним розумінням їх природного багатства (Мист., 1, 1963, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 67.