ТЕМПЕРА́МЕНТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. темпера́ментний. В його зовнішності відчувались впертість, наполегливість і в той же час темпераментність (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 160); Виконавську манеру піаністки відзначає романтична схвильованість, темпераментність, глибоке розкриття образів (Рад. Укр., 20.ХІІ 1962, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 70.