ТЕМПЕРА́ЦІЯ, ї, ж., муз. Точно встановлена кількість тонів та їх співвідносність за висотою в музично-звуковій системі. Запровадження темперації [в європейській музиці] створило величезні можливості для розвитку інших музичних жанрів, зокрема інструментальної музики (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 71.