ТЕОСО́ФІЯ, ї, ж. Релігійно-містичне вчення, що проголошує предметом пізнання «божественну мудрість», а джерелом його — містичну інтуїцію. Прагматизм не бачить різниці між містикою і наукою. Він утверджує релігійні забобони, магію.., теософію й інші «науки», що сприяють єднанню реального й загробного світів (Мист., 3, 1961, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 76.