ТЕПЛИНА́, и́, ж.
1. діал. Тепла погода. Ще скрізь сніг біліє, а весняна теплина вже орудує (Вовчок, VI, 1956, 304).
2. розм. Місце на річці, болоті, де взимку не замерзає вода.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 78.