ТЕПЛОНОСІ́Й, я́, ч., спец. Газ, пара або рідина, які передають тепло в системах побутового або промислового теплопостачання. Залежно від виду теплоносія центральні системи опалення називаються паровими, водяними й повітряними (Довідник сіль. будівельника, 1956, 388); Тантал і особливо ніобій можуть служити конструкційним матеріалом для ядерних реакторів, у яких роль теплоносія відіграють розплавлені натрій та калій (Наука.., 6, 1963, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 81.