ТЕПЛОСТІЙКИ́Й, а́, е́, спец. Здатний витримувати високу температуру або значну різницю температур, не втрачаючи своїх якостей. В річках Середньої Азії і в Аральському морі поширені кілька видів промислових риб — маринок, в ікрі і яєчниках яких є отрута. Проте вона не теплостійка і при тривалому кип’ятінні розкладається (Наука.., 7, 1956, 27); Застосування в автомобільних шинах теплостійкого корду з капрону (замість бавовни) вдвоє підвищує строк їх служби (Наука.., 12, 1960, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 81.