ТЕРАКО́ТОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до терако́та. Теракотова глина; Теракотове виробництво; // Зробл., вигот. із теракоти (у 1 знач.). Цех підготував до масового випуску велику серію теракотових портретних бюстів класиків російської й української літератури та мистецтва (Матеріали з етногр.., 1956, 14); Теракотові статуетки.
2. Який має колір теракоти (у 1 знач.); червонувато-брунатний. Теракотова сукня.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 83.