ТЕРЕНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. Зменш.-пестл. до те́рен. Під тим теренцем Стоїть дівка з молодцем (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 337).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 85.