ТЕРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. теркоті́ти та звуки, утворювані цією дією. Коли ж Холода забрало нервове теркотіння телефонного дзвінка, Логвин устав із свого місця, підійшов до Голубенка (Епік, Тв., 1958, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 87.