ТЕРМОЕЛЕКТРИ́ЧНИЙ, а, е, спец.
1. Стос. до термоелектрики. Термоелектричний струм; Термоелектричне явище.
2. Робота якого грунтується на дії двох різнорідних провідників, що становлять замкнутий ланцюг. Працюючи від автомобільних акумуляторів, термоелектричний прилад може стати чудовим дорожнім холодильником (Наука.., 7, 1967, 59); Термоелектричний термометр.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 89.