ТЕРМОСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що термо́сити. Ванька почав термосувати батьківську бороду, куйовдити йому волосся, реготався (Григ., Вибр., 1959, 368); // безос. Старого Левка вже термосує, як у пропасниці (Драч, Іду.., 1970, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 91.