ТЕРМОЯ́ДЕРНИЙ, а, е.
1. Який грунтується на зіткненні ядер атома в їх безладному русі при надвисокій температурі; зумовлений цим зіткненням. Успіхи у використанні атомної та термоядерної енергії зумовлені насамперед досягненнями в дослідженні радіоактивних елементів (Наука.., 11, 1956, 14); Термоядерний вибух.
∆ Термоя́дерна реа́кція — реакція перетворення ядер водню (літію) в ядра більш важких елементів, що відбувається при надвисокій температурі й супроводиться виділенням величезної кількості енергії. Розв’язання проблеми керування термоядерними реакціями відкриває для людства нове могутнє джерело енергії (Наука.., 4, 1963, 3); Термоя́дерна збро́я — вибухова зброя, дія якої грунтується на використанні енергії, що виділяється під час термоядерної реакції.
2. Пов’язаний з використанням термоядерної зброї. Завдання миролюбних народів полягає в тому, щоб пильно стежити і викривати підступні плани міжнародної реакції, всіма силами боротися за відвернення загрози світової термоядерної війни (Колг. Укр., 11, 1961, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 91.