ТЕРМІДОРІА́НЕЦЬ, нця, ч., іст., політ. Учасник або прибічник буржуазного контрреволюційного перевороту 27 липня 1794 р. (9 термідора 2-го року за республіканським календарем) у Франції. Першим завданням термідоріанців, що прийшли до влади, було розгромити апарат якобінської диктатури (Нова іст., 1956, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 87.