ТЕРНО́СЛИ́В, а, ч.
1. Плодове дерево або кущ, що є природним гібридом терну та сливи. У результаті [схрещування терну зі сливою] вивів [І. В. Мічурін] для Середньої Росії сорти: Терен солодкий, Терен десертний і Ренклод терновий.. У природі є ще й інший морозостійкий вид — родич сливи — тернослив (Юним мічур.., 1955, 35); В першій декаді травня тут [на Дніпропетровщині] зацвітають барвінок, грицики, черешні, вишня, груша, тернослив (Літ. Укр., 15.VІІІ 1969, 4).
2. Солодкий темно-синій плід цього дерева або куща. * У порівн. Він вибрав кілька пригорщів самих достиглих веприн, великих, як терносливи (Фр., V, 1951, 342).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 93.