ТЕРПКУВА́ТО. Присл. до терпкува́тий. Терпкувато всміхнувшись, Калитка пішов до трибуни (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 279).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 98.