ТЕРПЛЯ́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що терпі́ння 1, 2. Галі зостається тілько терпіти та плакати. Та й терплячці є свій кінець (Мирний, IV, 1955, 72); Мушка [собака] виявила безліч настирливості й терплячки, знання психології, орієнтування (Ю. Янов., Мир, 1956, 250).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 98.