ТЕРТУ́ШКА, и, ж. Те саме, що те́ртка 1. Вона знайшла ріпу, натерла на тертушку [тертушці], обліпила Христі червоні пальці (Мирний, III, 1954, 77); Тато приносить йоржів та окунів, чистить сам на тертушці, а мати доводить усе до пуття (Гуц., З горіха.., 1967, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 100.