ТЕСЛЯ́РСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до тесля́р. Рівняє роботу теслярську до косарської (Номис, 1864, № 10037); Хату садівникові Олексієві Михайловичу ставила колгоспна теслярська бригада (Донч., IV, 1957, 258); // Признач. для теслярування. Гетьман сидів біля важкого стола, недоробленою люлькою в задумі стукав об нього. Поруч лежало теслярське й різьбярське начиння (Ле, Наливайко, 1957, 400); Теслярський олівець.
2. Стос. до теслярства. Добре вистругані бруси й дошки, складні дерев∆ яні конструкції гробниць свідчать про значні успіхи теслярського ремесла [в скіфський період] (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 193).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 101.