ТЕСТАМЕ́НТ, у, ч., заст. Заповіт. — Знаєте, старий чоловік, а говорити з ним прямо про те, щоби зробив тестамент, якось не випадає. Ну, та я не трачу надії (Фр., VII, 1951, 112); Передав [писар] судді дарчий лист і книгу, до якої вписували не тільки судові вироки, але й різні акти, дарчі, тестаменти, угоди та інші документи (Тулуб, Людолови, І, 1957, 310); Свій політичний тестамент народові [«Заповіт»] Т. Шевченко написав 25 грудня 1845 року (Вітч., 3, 1962, 194).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 102.