ТЕФЛО́Н, у, ч., хім. Високомолекулярна пластична речовина (штучна смола), що відзначається найбільшою стійкістю щодо дії концентрованих кислот, лугів і розчинників. Пластмаса тефлон, не розпадаючись при нагріванні до 300 градусів, витримує дію сірчаної, оцтової та інших кислот (Наука.., 12, 1962, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 103.