ТЕ́ЩА, і, ж. Мати дружини. Будь здорова ти, матусю, Я приїхав по Настусю, Хочу бути вам ріднею, Будь ти тещею моєю! (Чуб., V, 1874, 233); Гризла його теща його, що він не мав маєтку, як побрався з її донькою (Коб., III, 1956, 191); Дмитро, не глянувши на тещу, підійшов до дружини: — Катю! Ходім звідси… (Збан., Переджнив я, 1960, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 107.