ТИ́ГЕЛЬ, гля, ч., спец.
1. Посудина з вогнетривких матеріалів для плавлення, нагрівання або сплавляння різних речовин (перев. металів). Біля тиглів порались.. мідники, переливаючи на гармати казани, свічники, дзвони (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 329); З великих кристалів алмазу виготовлятимуть тиглі і чашки для плавлення циркону і кварцу (Наука.., 2, 1960, 14).
2. Масивна металева плита друкарської машини для притискування паперу до вкритої фарбою друкарської форми.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 108.