ТИГРЕНЯ́, я́ти, с. Маля тигриці. Муркет [кіт].. був трохи схожий на малесеньке тигреня: у нього темно-сірі смуги перемежалися з золотавими, тільки кінчик хвоста був чорний (Коп., Подарунок, 1956, 78); 17-річний звіролов.. з любов’ю доглядав тигреня (Веч. Київ, 17.I 1968, 4); * У порівн. Побачивши Мічуріна, хлопець заборсався в руках Терентія, як тигреня (Довж., І, 1958, 409).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 109.