ТИПЧА́К, а́, ч. (Festuca sulcata L.). Багаторічна пасовищно-кормова рослина родини злакових із щетинястим сіро-зеленим листям і вузькою волоттю; вівсяниця борозниста. Поміж ковилою наливається темною зеленню типчак. Він росте невеликими круглими куртинками, які складаються з пучків тонких шпильчатих стебел-листочків (По заповідн. місцях.., 1960, 78); Степ в усі боки рівний-рівнісінький.. поки що дикий типчак тут свистить та нехворощ сріблиться (Гончар, Тронка, 1963, 227).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 118.