ТИ́РЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до ти́рло. Аж ось і тирлечко… Та не дійти, шкода! 1 враз палкий ловець, нестримний, як дитина, У воду крижану заходить по коліна (Рильський, Поеми, 1957, 258).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 121.