ТИСЯЧОРІ́ЧЧЯ, я, с.
1. Проміжок часу в тисячу років; тисячоліття. Перше тисячоріччя до нашої ери; // перев. мн. Дуже, надзвичайно великий проміжок часу; сотні віків.
2. Річниця чого-небудь, що відбулося або розпочалося тисячу років тому. Тисячоріччя створення церковнослов’янського письма.
3. у знач. присл. тисячорі́ччями. Дуже, надзвичайно давно. Тисячоріччями живуть на своїх землях слов’яни.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 127.