ТИТРУВА́ННЯ, я, с., спец.
1. В аналітичній хімії — визначення кількості речовини, що є в якомусь розчині, шляхом порівняння його реакцій з реакціями розчину, концентрація якого відома. Під час мочіння [льоносоломки] пильно перевіряють кислотність рідини (титруванням сантинормальним розчином їдкого натру) (Колг. Укр., 7, 1957, 26).
2. У текстильній промисловості — визначення титру волокон і ниток.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 128.