ТОВАРОВИРОБНИ́К, а́, ч. Той, хто виробляє товар, товари (див. това́р1 1, 2). Дрібний землероб при капіталізмі стає — хоче він цього чи ні, помічає він це чи ні — товаровиробником (Ленін, 27, 1972, 207); Цехи у містах Західної Європи являли собою об’єднання ремісників однієї професії з метою захисту їх спільних інтересів та інтересів кожного майстра як самостійного дрібного товаровиробника (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 472).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 162.