ТОКА́НИТИ, ню, ниш, недок., діал. Перебиватися, якось животіти. Невеликий то з того й заробок, то три, чотири крейцари за мітлу. Але що діяти, треба заробляти, треба як можна своїм світом токанити (Фр., І, 1955, 370).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 177.