ТОКА́РНИЙ, а, е. Пов’язаний з обточуванням металу, дерева й інших матеріалів на верстаті. У 1929-1930 рр. в СРСР для токарної обробки металів почали застосовувати вітчизняний твердий сплав, який дістав назву «победит» (Різальні інстр., 1959, 10); // Признач. для такого обточування матеріалів. Очі його [полковника] дивилися завше на руки, наче він і зараз думав, що поправляв різець на супорті токарного станка (Ю. Янов., І, 1958, 202); В довгій майстерні шипить ручний токарний станок, величезне колесо якого крутить хлопчак років дванадцяти (Стельмах, І, 1962, 113); На Краматорському заводі важкого машинобудування.. спроектували й виготовили унікальний токарний верстат з програмним керуванням, призначений для обробки атомних турбін (Наука.., 8, 1974, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 177.