ТОЛІВНИ́К, а, ч. Робітник, що виготовляє толь. До дня відкриття XXI з’їзду дарницькі толівники вирішили за рахунок економії сировини випустити понад план ще 250 тисяч квадратних метрів покрівельних матеріалів (Веч. Київ, 22.Х 1958, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 179.