ТО́ННА, и, ж. Міра ваги, яка дорівнює тисячі кілограмів; що-небудь, що має таку вагу. Дівчина засміялася й махнула рукою: — Ми самі спочатку не вірили. Хвилину струже [струг], а сиплеться тонна вугілля (Ю. Янов., II, 1954, 148); Сто батарей Жбурнули у ворога тонни металу! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 158); Триста тонн взяв він їх [кавунів] на борт і править з низов’їв угору, навстріч течії, може, аж до столиці (Гончар, Бригантина, 1973, 187).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 192.