ТОРГ1, у, ч.
1. Дія за знач. торгува́ти 1. — Мені здається, що торг винами тутечки пішов би непогано, — сказав Копронідос (Н.-Лев., III, 1956, 372); Не тільки для такого обмінного торгу була вигідна тухольська дорога; вона була також проводом для всіляких вістей про життя громад по однім і по другім боці Бескида (Фр., VI, 1951, 38); Він склав найдокладніший звіт про свій торг, а Уляна Григорівна підрахувала кількість товару, прикинула, що по чім, перелічила гроші (Добр., Очак. розмир, 1965, 191); Перший раз торг закінчився невдало: у нього відібрали рибу і виштовхнули втришия з казино (Тют., Вир, 1964, 454); // тільки мн. Заняття купівлею і продажем; торгівля. Він почав гендлювати кіньми, завів торги і дружбу навіть з перекопськими татарами (Стельмах, І, 1962, 14).
◊ Кра́сний торг див. кра́сний.
2. Дія за знач. торгува́тися 1. Він зліз з тих підрів, поторгувавсь і вдарив Бонковському по долоні, скінчивши торг на двадцяти п’яти карбованцях (Н.-Лев., III, 1956, 168); Тут чекала її ще немила несподіванка, бо хоч знала, що кошичок коштує десять крейцерів, то купчиха заціпила [назвала ціну] п’ятнадцять, і щойно по великім торзі зійшло знов на десять (Кобр., Вибр., 1954, 72); Ярмарок гуде й далі. Вже закінчено торг за порося, продавець із покупцем заїдають кавуном гендель (Ю. Янов., І, 1958, 584); Лихий і червоний від торгу, він [батько] зразу ж витурив її, хряснув дверима.. і знову почав збивати заломлене, як за рідну матір, віно… (Стельмах, І, 1962, 320); * Образно. Нехай буржуазія затіває ганебну жалюгідну гризню і торг за кордони, а робітники всіх країн і всіх націй не розійдуться на цьому мерзенному грунті (Ленін, 35, 1973, 111).
Без то́ргу — не торгуючись. Супрун без торгу купив половину добрячого середового слупця (Стельмах, II, 1962, 114).
◊ Добива́ти (доби́ти) то́ргу див. добива́ти.
3. заст. Ринок, базар. Прийде хазяїн з торгу, то було й кличе: — А йди лишень, небого! ось тобі новенький карбованець, поміняймось на старого (Вовчок, І, 1955, 35); Щодень вивозили [селяни] на торг цілі мішки раків, так що швидко раки стали зовсім ні по чому (Фр., III, 1950, 52); Існувала ярмаркова торгівля, коли в певне місце і в певний час сходились усі, кому потрібно було збути свої вироби або придбати вироби інших. Такі ринки називали торгами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 436).
◊ Не поспіша́й (не поспіша́йте, всти́гнеш і т. ін.) з ко́зами на торг див. коза́; Не хо́че (не ра́да і т. ін.) коза́ на торг, та [її] веду́ть див. коза́; Я (ти і т. д.) до то́го (до цьо́го) то́ргу й пі́шки — я (ти і т. д.) дуже радий цьому; я (ти і т. д.) з задоволенням погоджуюся з цим. — Ні, нехай вже вип’є за мене панич, — одмагалась Ватя. — Як панич, то й панич! Я до того торгу й пішки, — сказав Леонід Семенович (Н.-Лев., IV, 1956, 102).
4. перев. мн., заст. Аукціон. Він з торгів законно купляв ділянку і за могоричі вирубував навколо стільки дерев, що не вмістились би і в п’яти ділянках (Стельмах, II, 1962, 35).
Іти́ з торгі́в див. іти́; Продава́ти (прода́ти) з торгі́в — те саме, що Продава́ти (прода́ти, спро́да́ти, пуска́ти і т. ін.) з молотка́ (див. молото́к). Описав [судовий пристав] усю мою рухомість, якої набралося по оцінці руб. на 40, і має в 20-х числах.. продавати з торгів (Сам., II, 1958, 474); Публі́чний торг див. публі́чний.
ТОРГ2, у, ч., розм. Торговельна організація, установа, що відає торгівлею або певною її галуззю в якомусь районі. На посади керівників торгів, завідуючих магазинами, їдальнями у нас підібрано досвідчених, здібних організаторів, які поєднують у собі риси умілих господарників і дбайливих вихователів (Ком. Укр., 11, 1964, 19).
ТОРГ3, присудк. сл., розм. Уживається за знач. то́ргнути й то́ргнутися.
ТОРГ… Перша частина складних слів, що відповідає слову торго́вий, напр.: торгві́дділ, торгфло́т і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 200 - 201.